Профілізація

Профілізація – ще одне нове й не зовсім зрозуміле слово. Що це, навіщо це й для кого це?

Мова йде знов-таки про профорієнтацію, тільки первинну. Про той етап профорієнтації, з якого має починатися профорієнтаційна робота з підлітками… і починається… у європейських країнах, США, Ізраїлі й інших розвинених країнах. Сподіваємося (і докладаємо до цього всі зусилля), що скоро первинна профорієнтація стане стандартом і для вітчизняної системи освіти.

Завдання профілізації – допомогти зробити правильний вибір при виборі специфіки (профілю) навчання у старших класах школи (виборі коледжу, училища тощо). Якщо у школі, в якій вчитеся Ви (або Ваша дитина), є спеціалізовані старші класи з поглибленим вивчанням окремих предметів (дисциплін), то дуже важливо вибрати правильний профіль навчання. Якщо ж такі спеціалізовані класи відсутні, то можна порадити – самостійно зробити акцент на вивчення тих або інших предметів (дисциплін), шукати можливість отримання додаткової позашкільної освіти, а можливо, навіть змінити навчальний заклад.

Однак перший і дуже важливий крок у цій справі – глибинний аналіз схильності підлітка до вивчення й практичного освоєння тих або інших профільних предметів (дисциплін).

Доти поки такий глибинний аналіз не проведений, будь-які «рухи» у тому або іншому напрямку можуть не тільки не принести бажаного ефекту й користі, а навпаки – мати негативні наслідки. Ще з часів радянської школи, розповсюдженою була ситуація, коли підліткам батьки всіляко намагалися нав'язати навчання у «математичних класах», наполягали на їхньому вступі до вузів на природничі факультети, а потім після року-двох «страждань» студенти кидали навчання й вступали, наприклад, на філософський факультет або до театрального інституту.

Основні проблеми, з якими зараз стикаються підлітки при виборі профільного навчання у старших класах школи:


  1. усе ще мало шкіл зі справжніми, а не номінальними, профільними класами. Немає дієвого розподілу між обов'язковими та факультативними предметами (дисциплінами). Таким чином, вибір поки що досить вузький і найчастіше є формальністю;
  2. фактично немає можливості самостійно вибирати профіль навчання. Розподіл між профільними класами (там, де вони взагалі є) проводиться на основі успішності, тобто виходячи з оцінок. Однак давно відомо, що формальна успішність у школі – далеко не показник «покликання» підлітка до тієї або іншої сфери діяльності;
  3. більшість підлітків 12–14 років (втім, як і їхні батьки, і педагоги) не готові до подібного вибору. Підліткам не прищеплена здатність і прагнення до самопізнання (саморефлексії); батьки переконані, що у всьому самі краще за всіх розуміються, здатні та мають право на прийняття самостійних волюнтаристичних рішень; а більшість педагогів – або залишаються байдужими сторонніми спостерігачами у цьому процесі, або надмірно орієнтовані на показники формальної успішності (оцінки).

Усі ці проблеми, пов'язані з первинною профорієнтацією (профілізацією), ще більше ускладнюють роботу профконсультантів з випускниками, коли вже йдеться безпосередньо про вибір майбутньої професії та відповідної спеціальності для отримання вищої або спеціальної освіти.

Саме тому профорієнтація у тому вигляді, у якому вона реалізується у розвинених країнах, – це двоетапний процес:


  • вибір специфіки (профілю) навчання у старших класах школи (вибір коледжу, училища тощо);
  • вибір майбутньої професії й відповідної спеціальності для отримання вищої або спеціальної освіти.

Далі профорієнтаційний етап логічно переходить в етап кар'єрного консультування. Але це вже окрема тема.

Останнім часом Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України всерйоз зайнялося розробкою Концепції нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Приведемо значущу цитату з Проекту Концепції:

Іншим істотним фактором, який зумовлює необхідність коригування змісту освітніх галузей, є забезпечення можливостей для повноцінного здійснення профільного навчання в старшій школі, на заключному ступені здобуття загальної середньої освіти.

Попередній досвід організації профільного навчання засвідчив надмірний обсяг обов’язкового для всіх учнів (інваріантного) освітнього компонента, що, з одного боку, веде до навчального перевантаження школярів, а з іншого не дає змоги ефективно задовольнити їхні освітні потреби, пов’язані з подальшими життєвими планами.

Тому стандарт має унормувати співвідношення між навчальними годинами, обов’язковими для вивчення, та тими, що зможуть обирати учні старшої школи, встановивши його орієнтовно у відношенні 50 на 50 відсотків.

Крім того, державою розроблене бачення базової структури профільного навчання, яке й планується повсюдно впроваджувати у вітчизняній середній школі.

Структура профільного навчання

Основні напрями профілізації
Суспільно-гуманітарний Природничо-математичний Технологічний Художньо-естетичний Спортивний
Навчальні профілі
Історико-правовий, економічний, юридичний, філософський тощо Фізико-математичний, хіміко-біологічний, географічний, медичний, екологічний тощо Інформатика, виробничі технології, проектування і конструювання, дизайн, транспорт, менеджмент, побутове обслуговування, народні ремесла тощо Музичний, образотворчий, хореографічний, театральний, мистецтво-
знавчий тощо
Атлетика, гімнастика, плавання, спортивні ігри, туризм тощо

Як ми бачимо, перші реальні кроки у напрямку профілізації на державному рівні починають вживати. Однак головне, щоб державні мужі не забули про те, що коли надається можливість обирати, потрібно ще й створити умови для реалізації правильного та мотивованого вибору.

Невідомо, чи подбає про це держава, але ми вже готові надати Вам (Вашим дітям) допомогу у цьому настільки ж важливому, як і нелегкому виборі.

Як діє наша методика профілізації

Методика первинної профорієнтації (профілізації) побудована на тих же принципах, що й вибір майбутньої професії для підлітків – учнів старших класів школи. Розроблена нами методика заснована на діагностиці й зіставленні трьох основних факторів успішного та мотивованого навчання у старших класах школи:
  1. Карта інтересів – інтерес учня до тих або інших шкільних предметів (дисциплін), що грунтується на розумових, діяльністних і поведінкових перевагах (усвідомлених або не усвідомлених);
  2. Структура інтелекту – рівень розвитку інтелекту (IQ) і специфіка структури здібностей;
  3. Психологічні властивості особистості – психологічні схильності, схильність до певних видів діяльності.
Саме в області перетинання цих факторів знаходиться сфера ймовірного успішного та мотивованого навчання у старших класах школи. І наше завдання саме й полягає у тому, щоб допомогти максимально точно дану сферу визначити й актуалізувати.

В якості інструменту діагностики використовуються професійні тестові методики, які відповідають високим стандартам якості та прогностичної ефективності:


  • стимульний матеріал (запитання та завдання) усіх тестів доступні як російською, так і українською мовами;
  • результати тестування обробляються з урахуванням гендерної та вікової характеристик оптантів (осіб, які тестуються);
  • звіт про результати тестування містить докладну та доступну інтерпретацію кількісних показників, що не вимагає додаткового розшифрування практичного психолога;
  • надійність і валідність психологічних тестів, доступних у програмі, перевірялись після 2000 року в Україні;
  • концепція науково-практичної роботи з розробки й адаптації сучасних технологій психодіагностики з використанням комп'ютерних тестових методик пройшла експертизу в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України (Експертний висновок № 612-01-09 від 8.11.2001 р.).
Методика дослідження структури інтересів і здібностей підлітків
Час проходження – орієнтовно 2 години (з перервою між частинами)
Вік – 12–14 років

Методика, розроблена для виявлення й аналізу тенденцій формування структури інтересів і здібностей у підлітків 12–14 років, застосовується з метою первинної профорієнтації (профілізації) – вибору спеціалізації навчання у профільних класах з поглибленим вивчанням освітніх предметів і дисциплін у школі.
На відміну від поширених IQ-тестів, що визначають якийсь абстрактний рівень розвитку інтелекту на основі набору однотипних завдань, стимульний матеріал тесту містить набір спеціалізованих субтестів (груп завдань), які дозволяють досліджувати всі основні елементи структури інтелекту (вербальний, математичний, техніко-конструктивний), а також специфіку мислення оптанта. Відповідно, дані, отримані за результатами проходження тесту оптантом, максимально інформативні і мають високу прикладну значущість у сфері профорієнтації.


Приклад звіту за результатом тесту…

Методика дослідження психологічної структури особистості підлітків
Час проходження – орієнтовно 30 хвилин
Вік – 12–14 років

Методика психологічної діагностики, яка дозволяє відтворити психологічний профіль особистості підлітка 12–14 років з метою з'ясування його функціонально-психологічного стану та достовірного прогнозування поведінки підлітка у різних життєвих ситуаціях (з висновками для вибору спеціалізації навчання у старших класах школи).
Крім профорієнтаційної складової, звіт про результати тестування за даною методикою містить важливу педагогічну інформацію щодо тенденцій розвитку значущих особистісних якостей підлітка.


Приклад звіту за результатом тесту…

Приклад комплексного звіту
за результатами профілізації
результат профилизации


Детальніше про онлайн-тестування »
Перейти до пошука консультанта у своєму регіоні »

Вибір навчального закладу
Перед випускником, який визначився з вибором майбутньої професії, постає наступне важливе запитання: «А де цієї професії можна навчитися?». Консультаційна мережа «МОЯ ПРОФЕСІЯ» дає відповідь і на це запитання:
Інформація надається у прив'язці до рекомендованих професій з постійно обновлюваної бази даних спеціальностей і навчальних закладів України. Детальніше...